Постер Наше (2007)
Рейтинг TMDB6.6 / 10
Дата виходу8 квітня 2007 р.
КраїнаЯпонія
Віковий рейтингTV-MA (США)
ДивитисяTelegram

Опис серіалу Наше

«Наше» («Бокурано», ぼくらの) — японський аніме-серіал 2007 року студії GONZO за однойменною мангою Мохіро Кіто. Це похмура психологічна історія про гігантського робота, у якій жанр меха перетворюється на розмову про смерть, відповідальність і ціну, яку платять за порятунок інших. Серіал має 24 епізоди й виходив на телеканалах TV Aichi, Tokyo MX, tvk та Sun TV.

Під час літніх канікул п'ятнадцятеро школярів приїжджають до табору на морському узбережжі. Досліджуючи печеру біля моря, вони натрапляють на приміщення, напхане комп'ютерами й електронікою, а згодом і на його господаря — дивного чоловіка, який називає себе Кокопеллі. Він каже, що працює над новою грою: гігантський робот мусить захистити Землю від п'ятнадцяти ворогів, що вторгаються ззовні. Кокопеллі пропонує дітям випробувати гру й підписати контракт. Підписують чотирнадцятеро першокласників середньої школи; молодша за них Кана Ушіро, яка ще ходить до початкової, лишається осторонь. Невдовзі діти прокидаються на березі й вирішують, що все це їм наснилося.

Та вже того самого вечора біля табору з'являються два величезні роботи. Діти опиняються всередині одного з них — машини, яку називають Зірс. Кокопеллі сам знищує першого ворога, пояснює правила й зникає, залишивши школярам решту битв. Поступово стає зрозуміло, що гра цілком реальна: кожен бій веде лише один пілот, обраний серед тих, хто підписав контракт; якщо битву програно або вона не завершилася за 48 годин, Земля зникає разом з усім живим. Найстрашніше відкривається згодом: робот рухається завдяки життєвій силі свого пілота, тож після бою той помирає — незалежно від того, переміг він чи ні.

Серіал по черзі зосереджується на кожному з підлітків. Перед своїм боєм кожен мусить зрозуміти, з чим прощається і за кого насправді воює, а глядач бачить їхні родини, страхи, образи й таємниці. Ролі озвучують Джюнко Мінаґава (Джюн Ушіро), Кана Асумі (Кана Ушіро), Акіра Ішіда (Коемуші), Маміко Ното (Такамі Комода) та Томокадзу Суґіта (Дайічі Ямура).