Потік. Останній кіт на Землі (2024)
Straume
Світ, у якому, здається, не лишилося жодної людини. Темно-сірий кіт живе сам у покинутому будинку серед лісу, повного скульптур котів, і боїться собак, що вештаються довкола. Одного дня землю заливає стрімка повінь, вода піднімається все вище, і кіт рятується на старому човні, що пропливає повз. На борту вже є капібара, яка спокійно дрімає, і згодом до них приєднуються лемур, лабрадор та птах-секретар. Такі різні тварини змушені виживати разом у світі, що буквально зникає під водою. Вони пливуть повз руїни загадкових споруд, перечікують шторми, шукають їжу й поступово вчаться довіряти одне одному, хоча зовсім не схожі між собою. Для самотнього кота, який звик покладатися тільки на себе, ця подорож стає уроком дружби й співпраці. У фільмі немає жодного слова діалогу: тварини поводяться як справжні тварини, а історію розповідають зображення, звуки й музика. «Потік. Останній кіт на Землі» — незалежний анімаційний фільм латвійського режисера Гінтса Зілбалодіса, знятий у копродукції Латвії, Франції та Бельгії. Сценарій він написав разом із Матіссом Кажею, а музику — разом із Ріхардсом Залупе. Робота над фільмом тривала п'ять із половиною років, анімацію створили у безкоштовній програмі Blender, а натхненням слугували роботи Жака Таті й аніме «Конан — хлопчик з майбутнього». Прем'єра відбулася в програмі «Особливий погляд» Каннського кінофестивалю 2024 року. Фільм став найпопулярнішим в історії латвійського прокату, отримав «Золотий глобус» і «Оскар» як найкращий анімаційний фільм — це перший «Оскар» в історії Латвії.
Опис фільму Потік. Останній кіт на Землі
Світ, у якому, здається, не лишилося жодної людини. Темно-сірий кіт живе сам у покинутому будинку серед лісу, повного скульптур котів, і боїться собак, що вештаються довкола. Одного дня землю заливає стрімка повінь, вода піднімається все вище, і кіт рятується на старому човні, що пропливає повз. На борту вже є капібара, яка спокійно дрімає, і згодом до них приєднуються лемур, лабрадор та птах-секретар.
Такі різні тварини змушені виживати разом у світі, що буквально зникає під водою. Вони пливуть повз руїни загадкових споруд, перечікують шторми, шукають їжу й поступово вчаться довіряти одне одному, хоча зовсім не схожі між собою. Для самотнього кота, який звик покладатися тільки на себе, ця подорож стає уроком дружби й співпраці. У фільмі немає жодного слова діалогу: тварини поводяться як справжні тварини, а історію розповідають зображення, звуки й музика.
«Потік. Останній кіт на Землі» — незалежний анімаційний фільм латвійського режисера Гінтса Зілбалодіса, знятий у копродукції Латвії, Франції та Бельгії. Сценарій він написав разом із Матіссом Кажею, а музику — разом із Ріхардсом Залупе. Робота над фільмом тривала п'ять із половиною років, анімацію створили у безкоштовній програмі Blender, а натхненням слугували роботи Жака Таті й аніме «Конан — хлопчик з майбутнього». Прем'єра відбулася в програмі «Особливий погляд» Каннського кінофестивалю 2024 року. Фільм став найпопулярнішим в історії латвійського прокату, отримав «Золотий глобус» і «Оскар» як найкращий анімаційний фільм — це перший «Оскар» в історії Латвії.
