12 розгніваних чоловіків (1957)
12 Angry Men
Спекотний літній день у Нью-Йорку. Судовий процес завершено, і дванадцятеро присяжних зачиняються в тісній кімнаті, щоб винести вердикт. Вісімнадцятирічного хлопця з нетрів звинувачують у тому, що він убив свого батька ножем. Якщо присяжні одностайно визнають його винним, на нього чекає електричний стілець. Справа здається очевидною: є свідки, є знаряддя вбивства, і більшість хоче швидше проголосувати й піти додому. Під час першого голосування одинадцять присяжних кажуть «винен», і лише присяжний номер вісім голосує «не винен». Він не стверджує, що хлопець невинний, але вважає, що людину не можна відправити на смерть, не поговоривши про це хоча б годину. Спокійно й наполегливо він починає розбирати докази: чи справді свідок міг бачити вбивство крізь вагони поїзда, що проїжджав, чи міг старий сусід дійти до дверей за п'ятнадцять секунд і чи такий уже унікальний ніж. Суперечки розпалюються, крізь них проступають упередження, особисті образи й страхи кожного з присяжних, і поступово в кімнаті з'являється те, чого не було на початку, — обґрунтований сумнів. «12 розгніваних чоловіків» — американська судова драма, режисерський дебют Сідні Люмета за п'єсою Реджинальда Роуза. Присяжного номер вісім зіграв Генрі Фонда, який також був продюсером, його головного опонента — Лі Джей Кобб. Майже весь фільм відбувається в одній кімнаті. Він вийшов у 1957 році, отримав «Золотого ведмедя» Берлінського кінофестивалю й три номінації на «Оскар», а сьогодні вважається одним із найкращих фільмів в історії.
Опис фільму 12 розгніваних чоловіків
Спекотний літній день у Нью-Йорку. Судовий процес завершено, і дванадцятеро присяжних зачиняються в тісній кімнаті, щоб винести вердикт. Вісімнадцятирічного хлопця з нетрів звинувачують у тому, що він убив свого батька ножем. Якщо присяжні одностайно визнають його винним, на нього чекає електричний стілець. Справа здається очевидною: є свідки, є знаряддя вбивства, і більшість хоче швидше проголосувати й піти додому.
Під час першого голосування одинадцять присяжних кажуть «винен», і лише присяжний номер вісім голосує «не винен». Він не стверджує, що хлопець невинний, але вважає, що людину не можна відправити на смерть, не поговоривши про це хоча б годину. Спокійно й наполегливо він починає розбирати докази: чи справді свідок міг бачити вбивство крізь вагони поїзда, що проїжджав, чи міг старий сусід дійти до дверей за п'ятнадцять секунд і чи такий уже унікальний ніж. Суперечки розпалюються, крізь них проступають упередження, особисті образи й страхи кожного з присяжних, і поступово в кімнаті з'являється те, чого не було на початку, — обґрунтований сумнів.
«12 розгніваних чоловіків» — американська судова драма, режисерський дебют Сідні Люмета за п'єсою Реджинальда Роуза. Присяжного номер вісім зіграв Генрі Фонда, який також був продюсером, його головного опонента — Лі Джей Кобб. Майже весь фільм відбувається в одній кімнаті. Він вийшов у 1957 році, отримав «Золотого ведмедя» Берлінського кінофестивалю й три номінації на «Оскар», а сьогодні вважається одним із найкращих фільмів в історії.
