Механічний апельсин (1971)

Опис фільму Механічний апельсин

Близьке майбутнє, Британія. П'ятнадцятирічний Алекс Деларж із друзями, яких він називає «другами», вечорами п'є молоко з наркотиками в барі «Корова», а вночі розважається бійками, грабежами й насильством. Єдине, що Алекс любить так само, як жорстокість, — музику «старого доброго Людвіга ван», Бетховена. Вони говорять власним жаргоном надсат, змішаним із російських слів.

Після чергового нападу, під час якого гине жінка, друзі зраджують Алекса, і його засуджують до чотирнадцяти років в'язниці. Щоб вийти раніше, Алекс погоджується стати піддослідним у новій урядовій програмі — «методі Людовіко». Йому вводять препарати й змушують дивитися сцени насильства, поки його не починає нудити від самої думки про жорстокість — а заодно й від музики Бетховена, яка звучала за кадром. «Виправленого» Алекса випускають на волю, але тепер він беззахисний перед світом, який пам'ятає його злочини, і стає зручною жертвою для політиків.

«Механічний апельсин» — британський фільм Стенлі Кубрика за однойменним романом Ентоні Берджесса. Алекса зіграв Малкольм Макдавелл. Електронні версії класичної музики створила Венді Карлос. Фільм вийшов у 1971 році й спричинив гучні суперечки, а сам Кубрик згодом відкликав його з британського прокату. Стрічка отримала чотири номінації на «Оскар», зокрема як найкращий фільм.