Клеймо вбивці (1967)

Опис фільму Клеймо вбивці

«Клеймо вбивці» (Branded to Kill) — японський гангстерський фільм 1967 року режисера Сейджюна Судзукі, знятий для студії Nikkatsu. Чорно-білий кримінальний трилер з елементами чорної комедії вийшов на екрани як недорогий фільм про якудза, а згодом перетворився на одну з найвідоміших культових стрічок японського кіно.

Ґоро Ханада, якого грає Джьо Шішідо, — найманий убивця, що посідає третє місце в неофіційному рейтингу кілерів японського підпілля. У нього є гроші, вродлива дружина Мамі (Маріко Оґава) і дивна пристрасть: його збуджує запах свіжозвареного рису. Одного дня загадкова Місако (Анну Марі) пропонує Ханаді контракт, який здається майже нездійсненним. У вирішальну мить на приціл його гвинтівки сідає метелик, Ханада промахується, і вбитим виявляється випадковий перехожий. Для професіонала така помилка означає вирок: тепер кілер сам стає мішенню, а полювання на нього веде легендарний Номер Один (Коджі Намбара) — убивця, якого мало хто бачив в обличчя.

Судзукі переписав сценарій незадовго до зйомок і знімав багато в чому інтуїтивно, тому звичайний сюжет про бандитів у нього раз у раз зривається в абсурд, сюрреалістичні монтажні стрибки й химерні образи. Для студії це виявилося занадто: фільм провалився і в прокаті, і в пресі, а Nikkatsu звільнила режисера із формулюванням, що його фільми «не мають ні сенсу, ні прибутку». Судзукі подав до суду, його підтримали студенти й кінематографісти, але після цієї історії він майже десять років не міг працювати в кіно.

Сьогодні «Клеймо вбивці» вважають шедевром, а серед режисерів, які називали його своїм джерелом натхнення, — Джон Ву, Пак Чхан Ук, Джим Джармуш, Квентін Тарантіно й Ніколас Віндінг Рефн. У 2001 році Судзукі зняв вільне продовження — «Пістолетну оперу» (Pistol Opera).