Пізня слава (2026)
Late Fame
«Пізня слава» (Late Fame) — американська драма режисера Кента Джонса за сценарієм Семі Берч, в основі якої — повість австрійського письменника Артура Шніцлера, опублікована вже після його смерті. Дію перенесено до сучасного Нью-Йорка. Головну роль зіграв Віллем Дефо, поруч із ним — Ґрета Лі та Едмунд Донован. Світова прем'єра відбулася 30 серпня 2025 року в програмі «Горизонти» 82-го Венеційського кінофестивалю, а в прокат США фільм вийшов 7 серпня 2026 року. Ед Саксбергер колись приїхав на Мангеттен із Пенсильванії, щоб стати частиною богемного мистецького світу. Відтоді минуло півстоліття. Наприкінці 1970-х він видав збірку віршів «Way Past Go», якої ніхто не помітив, і тепер живе непомітним життям: працює на пошті, грає в більярд у барі з такими ж робітничими друзями й не відповідає на дзвінки сестри, яка просить його навідати хворого брата. Усе змінюється, коли на порозі з'являється Маєрс — заможний і пихатий випускник Нью-Йоркського університету, який прочитав стару збірку й став її палким шанувальником. Він знайомить Еда зі своїм гуртком молодих письменників, що називають себе «Товариством ентузіастів». Для них Саксбергер — заново відкритий геній, і сп'янілий від уваги поет радо поринає в цю нову тусовку. Особливо його вабить Ґлорія, актриса й «трагічна героїня» гуртка. Гурток готує літературні читання, і Ед обіцяє написати для них новий вірш — от тільки слова не приходять. Фільм уважно дивиться на те, як легко сплутати захоплення зі справжнім визнанням і як мистецьке середовище перетворює живу людину на зручний міф. Дефо грає героя, який на схилі віку раптом отримує шанс на славу і поступово мусить вирішити, чи щире це захоплення і чи потрібне воно йому. Для поціновувачів камерних драм про мистецтво, Нью-Йорк і ціну успіху.
Опис фільму Пізня слава
«Пізня слава» (Late Fame) — американська драма режисера Кента Джонса за сценарієм Семі Берч, в основі якої — повість австрійського письменника Артура Шніцлера, опублікована вже після його смерті. Дію перенесено до сучасного Нью-Йорка. Головну роль зіграв Віллем Дефо, поруч із ним — Ґрета Лі та Едмунд Донован. Світова прем'єра відбулася 30 серпня 2025 року в програмі «Горизонти» 82-го Венеційського кінофестивалю, а в прокат США фільм вийшов 7 серпня 2026 року.
Ед Саксбергер колись приїхав на Мангеттен із Пенсильванії, щоб стати частиною богемного мистецького світу. Відтоді минуло півстоліття. Наприкінці 1970-х він видав збірку віршів «Way Past Go», якої ніхто не помітив, і тепер живе непомітним життям: працює на пошті, грає в більярд у барі з такими ж робітничими друзями й не відповідає на дзвінки сестри, яка просить його навідати хворого брата.
Усе змінюється, коли на порозі з'являється Маєрс — заможний і пихатий випускник Нью-Йоркського університету, який прочитав стару збірку й став її палким шанувальником. Він знайомить Еда зі своїм гуртком молодих письменників, що називають себе «Товариством ентузіастів». Для них Саксбергер — заново відкритий геній, і сп'янілий від уваги поет радо поринає в цю нову тусовку. Особливо його вабить Ґлорія, актриса й «трагічна героїня» гуртка. Гурток готує літературні читання, і Ед обіцяє написати для них новий вірш — от тільки слова не приходять.
Фільм уважно дивиться на те, як легко сплутати захоплення зі справжнім визнанням і як мистецьке середовище перетворює живу людину на зручний міф. Дефо грає героя, який на схилі віку раптом отримує шанс на славу і поступово мусить вирішити, чи щире це захоплення і чи потрібне воно йому. Для поціновувачів камерних драм про мистецтво, Нью-Йорк і ціну успіху.
