Фауст (1926)

Опис фільму Фауст

«Фауст» (Faust – Eine deutsche Volkssage, 1926) — німецький німий фантастичний фільм Фрідріха Вільгельма Мурнау, автора «Носферату, симфонія жаху», знятий на студії Ufa. Разом із «Метрополісом» Фріца Ланга його вважають однією з вершин німецького німого кіно та яскравим зразком експресіонізму. Фільм спирається і на давні народні легенди про Фауста, і на класичну трагедію Ґете 1808 року. Фауста грає шведський актор Ґесте Екман, Мефістофеля — Еміль Яннінгс, Гретхен — Камілла Горн.

Усе починається з парі: демон Мефісто закладається з архангелом, що зможе зіпсувати душу праведника і знищити в ній усе божественне. Якщо він переможе, Земля належатиме дияволу. На містечко, де живе старий алхімік Фауст, Мефісто насилає чуму. Фауст молиться, але люди продовжують помирати від хвороби й голоду. Зневірений учений кидає у вогонь свої книжки з алхімії, а потім і Біблію, — і раптом розгортається книга, яка обіцяє владу й славу тому, хто укладе угоду з дияволом.

Фауст іде на перехрестя, викликає сили зла і погоджується на випробувальну угоду на добу. Спершу він використовує нову силу, щоб лікувати людей, але мешканці відвертаються від нього, щойно помічають, що він не може дивитися на хрест. Тоді Мефісто пропонує більше: повернути Фаустові молодість і подарувати всі земні насолоди в обмін на безсмертну душу.

Особливо високо критики оцінили спецефекти фільму. «Фауст» став його останнім німецьким фільмом: на берлінській прем'єрі режисер уже знімав у Голлівуді «Світанок: Пісню двох людей».