Стеллан Скашґорд

Стеллан Скашґорд — шведський актор, народився 13 червня 1951 року в Гетеборзі. Він батько акторів Александра, Ґустафа, Білла та Вальтера Скашґордів. Популярність прийшла до нього ще в шістнадцять років після головної ролі в шведському телесеріалі «Bombi Bitt och jag», а 1972 року він став актором Королівського драматичного театру в Стокгольмі, де півтора десятиліття працював з провідними скандинавськими режисерами, зокрема з Інгмаром Берґманом.

За роль у фільмі «Простодушний убивця» (1982) Скашґорд отримав шведську премію «Ґульдбаґґе» і приз за найкращу чоловічу роль Берлінського кінофестивалю. Міжнародна кар'єра почалася з фільму «Полювання на "Червоний Жовтень"», а справжнім проривом стала драма Ларса фон Трієра «Розсікаючи хвилі» (1996), що здобула Гран-прі Каннського фестивалю. З фон Трієром актор знявся в шести фільмах, серед яких «Меланхолія», а в Голлівуді — у «Розумнику Віллі Гантінґу», «Амістаді» Стівена Спілберга, «Мамма міа!», «Піратах Карибського моря» та у ролі вченого Еріка Селвіґа в «Месниках».

У серіалі «Andor» Скашґорд зіграв ватажка повстанців Лютена Раеля, а у фантастичних фільмах Дені Вільнева «Дюна» і «Дюна: Частина друга» — зловісного барона Володимира Харконнена.