«Не пропутінська пропаганда»: Венеційський фестиваль обстоює фільм «DAU» попри протест України

83-й Венеційський кінофестиваль, що триває до 12 вересня, опинився в центрі дипломатичного скандалу через включення до основного конкурсу фільму «DAU» режисера Ільї Хржановського. Міністерство закордонних справ України, Міністерство культури та посольство України в Італії офіційно виступили проти участі стрічки, назвавши її «проєктом, повʼязаним з російською державою та мережами її впливу».

«DAU» задумувався ще 2006 року як скромний, за мірками режисера, байопік лауреата Нобелівської премії фізика Лева Ландау бюджетом близько трьох мільйонів доларів. За два десятиліття проєкт розрісся до одного з найамбітніших і найдивніших експериментів у сучасному європейському кіно: знімальна група відтворила радянський «Інститут» 1938–1968 років, де сотні звичайних людей роками жили та працювали за правилами епохи, а камери фіксували все без сценарію. У фінальній версії фільму головну роль виконав диригент Теодор Курентзіс — акторський дебют музиканта такого масштабу сам по собі привернув увагу критиків.

Хронометраж стрічки — 195 хвилин плюс 15-хвилинна перерва. Попри російськомовні діалоги, офіційно фільм — спільна продукція Німеччини, Франції та Швеції, а не Росії. Проєкт має гучну й суперечливу історію ще до Венеції. Показ у Берліні планували на вересень 2018 року, але муніципалітет відмовив у дозволі на будівництво стіни, необхідної для інсталяції. Натомість у січні 2019-го «DAU» запустили в Парижі одразу на трьох майданчиках, включно з Центром Помпіду й театрами Шатле та де ла Віль — показ мав тривати цілодобово понад три тижні, хоча на старті повноцінно працював лише один із трьох майданчиків. Згодом учасники «Інституту» розповідали про гнітючу, подекуди токсичну атмосферу на знімальному майданчику, особливо щодо жінок; сам Хржановський категорично заперечив ці звинувачення на Берлінале 2020 року.

Директор Венеційського фестивалю Альберто Барбера різко відкинув звинувачення України щодо цьогорічного відбору. «Це не російський фільм. Це не пропутінська пропаганда, — заявив він. — Це фільм, який викриває тоталітарні режими та їхнє вторгнення в життя громадян, спрямоване на обмеження їхньої свободи». Сам Хржановський опублікував розлогу відповідь у Facebook, закликавши не судити фільм «на основі хибних асоціацій, викривленої хронології чи припущень, які суперечать задокументованій історії проєкту». Режисер наголосив, що відмовився від російського громадянства і зараз є громадянином Німеччини, Великої Британії та Ізраїлю, а також публічно засудив війну Росії проти України.

Суперечка навколо «DAU» — лише один епізод того, що сам Барбера назвав «найполітичнішим» виданням фестивалю за всю історію. Серед інших конкурсних стрічок — документальна «NAZA» ізраїльського дуету Юваля Абрагама та Рейчел Сор про цивільні жертви в Газі, а також «My Undesirable Friends Part II — Exile» американо-російської режисерки Юлії Локтєвої — продовження її документального фільму про переслідування Володимиром Путіним незалежних журналістів у Росії. У програмі також очікують майже чотиригодинний портрет Ілона Маска від Алекса Ґібні та стрічку Лори Пойтрас і Рейчел Лорен Мюллер про рейди імміграційної служби ICE в Міннесоті. Конкурсну лінійку вже розкритикували і за майже повну відсутність жінок-режисерок: лише одна стрічка з 21 знята жінкою, тоді як торік їх було шість. «DAU» змагатиметься за «Золотого лева» разом з понад двадцятьма іншими фільмами; переможців оголосять 12 вересня.

Читати повністю на сайті-джерелі: The Associated Press