«Чудовисько: Історія Ліззі Борден»: що в серіалі правда, а що вигадка — і чому критики розгромили сезон

Серіал «Чудовисько: Історія Ліззі Борден», четвертий сезон тру-крайм антології «Монстр» Раяна Мерфі та Аяна Бреннана, за три тижні після прем'єри отримав найнижчі в історії франшизи оцінки глядачів. Історію Ліззі Борден, яку 1893 року виправдали у справі про вбивство сокирою батька й мачухи, автори переписали так вільно, що британське видання HuffPost склало окремий перелік вигадок.

Реальні події коротко такі. 4 серпня 1892 року в будинку Борденів у Фолл-Рівер, штат Массачусетс, знайшли тіла Ебігейл Борден, убитої нагорі в гостьовій кімнаті, і її чоловіка Ендрю, якого вбили на дивані внизу. Ліззі заарештували за тиждень, а 20 червня 1893 року присяжні її виправдали. Обвинувачення не мало ні свідків, ні зізнання, ні переконливих речових доказів, тож справа офіційно не розкрита досі. Серіал відповідь дає однозначну: вбила Ліззі. Сам Бреннан в інтерв'ю Collider пояснив, що свідомо не дивився попередніх екранізацій, працював з першоджерелами і тепер «дуже важко вірить», що вона цього не робила.

Найбільша вигадка серіалу — роман Ліззі (Елла Бітті) з покоївкою Бріджет Салліван (Вікі Кріпс) і те, що вбивали вони вдвох. Справжня Бріджет на суді свідчила, що того ранку мила вікна надворі й криків не чула. Історикиня Кара Робертсон пояснює, що версія про стосунки двох жінок узялася з художніх творів: роману Евана Гантера «Ліззі» (1984) та однойменного фільму 2018 року з Хлоєю Севіньї і Крістен Стюарт. Повністю вигадані й отруєння батьків устрицями, й «пробне» вбивство Берти Манчестер. Насправді за кілька днів до трагедії на шлунок захворіла вся родина разом із Бріджет, а Берту вбили через десять місяців після Борденів, і звинуватили в цьому працівника її батька Жозе Коррею де Мелло. Сценаристи також вигадали подружні зради Ендрю та Ебігейл: сімейний лікар Борденів свідчив, що нічого лиховісного в цьому шлюбі не було.

Втім, деякі сцени спираються на справжні свідчення. Подруга родини Еліс Рассел розповіла суду, що після вбивства Ліззі спалила сукню в печі зі словами, що та «вся в фарбі». Аптекар заявляв, що незадовго до злочину Ліззі намагалася купити в нього отруту, але він її не продав. Акторка Ненс О'Ніл теж реальна особа, проте з Ліззі вони познайомилися лише 1904 року, через 11 років після суду, а не до вбивства, як у серіалі. Через вечірки з О'Ніл з Ліззі й розсварилася сестра Емма, яка на процесі її підтримувала: «Я пішла, коли все стало абсолютно нестерпним», — казала Емма газеті Boston Sunday Herald 1913 року. Найсміливіше рішення авторів — сюжетна лінія серійної вбивці Ейлін Ворнос у виконанні Сари Полсон, яка в серіалі буквально одержима Ліззі. Такого зв'язку в історії не було. Бреннан пояснював The Hollywood Reporter, що сезон склався в «триптих жіночої люті» з графинею Елізабет Баторі, Ворнос і Борден.

Критики сезон не пожаліли. На Rotten Tomatoes у нього 38% схвальних рецензій із 29 (середня оцінка 5 з 10), на Metacritic — 47 балів зі 100, а глядацький рейтинг на Rotten Tomatoes, 29%, найнижчий в історії антології. Люсі Менган із The Guardian поставила дві зірки з п'яти: серіал стильний, «часом майже як у Веса Андерсона», але «про саму Борден не має що сказати». Майже всі рецензенти хвалять акторів, насамперед Ребекку Голл в ролі мачухи Ебігейл і Полсон. Позитивно сезон оцінила Арамід Тінубу з Variety, яка назвала його свіжим і не схожим на попередні.

Глядачів сезон усе ж зібрав, хоча й менше, ніж попередники. За перші чотири дні серіал набрав 12,1 млн переглядів, і це рівень найслабших стартів антології, тоді як «Дамер» 2022 року за перший тиждень зібрав 22,3 млн. Другого тижня цифра зросла на 20%, до 14,5 млн, але відставання від попередніх сезонів збереглося. Ми писали про проєкт, коли творці анонсували сезон; тоді Елла Бітті обіцяла «першого жіночого монстра». Тепер видно, що ставка на «жіночу лють» замість історичної точності розділила аудиторію. Справжня Ліззі Борден решту життя прожила відлюдницею у Фолл-Рівер і померла 1927 року, а Бріджет Салліван переїхала до Монтани, вийшла заміж і, найімовірніше, більше ніколи її не бачила.

Читати повністю на сайті-джерелі: Collider