Сестри Мара вперше разом на екрані: Герцоґ привіз у Венецію історію близнючок, які говорять в унісон

У конкурсі 83-го Венеційського кінофестивалю показали «Bucking Fastard» — першу ігрову стрічку Вернера Герцоґа за сім років. Для двох виконавиць головних ролей, Руні та Кейт Мара, це перша спільна поява на екрані: рідні сестри грають сестер-близнючок Джин і Джоан Голбрук. Поруч із ними в кадрі — Орландо Блум у ролі чоловіка на прізвище Малруні та Домналл Ґлісон. Фільм змагається за «Золотого лева».

Близнючки в цій історії настільки нерозлучні, що говорять в унісон, бачать однакові сни й закохуються в одного й того самого чоловіка. Їхня взаємозалежність — фізична й ментальна — стає предметом публічної цікавості, і саме про цю цікавість, а не про медичний випадок, знято фільм. В офіційному синопсисі Герцоґ формулює це так: «Ми не можемо побачити світ таким, яким його бачать вони, але ми бачимо, як світ реагує на них — через суди й пресу, через тих, хто хоче допомогти, і тих, хто хоче їх використати, через очі тварин, свійських і диких, і навіть через їхнє власне відлуння в надрах землі».

Прототипами героїнь стали реальні британки — Фреда і Ґрета Чаплін, народжені у квітні 1943 року в йоркському районі Танг-Голл. Їх вважають єдиними задокументованими однояйцевими близнючками, які розмовляли синхронно: одна починала фразу, друга підхоплювала кілька слів в унісон, а тоді договорювала сама. Сестри носили однаковий одяг, однакові зачіски та взуття, мали однакові сумочки й парасольки. Широкої відомості вони набули на початку 1980-х, коли постали перед Йоркським магістратським судом за порушення громадського спокою — переслідування місцевого водія вантажівки. Про них зняли документальну короткометражку «A Pair of One» (1987). Назва нової стрічки — обмовка, яку сестри зробили, даючи свідчення в суді.

Знімали «Bucking Fastard» в Ірландії — це ірландсько-американська копродукція компаній Providence Road Entertainment і Gateway to Orkney, тривалість — 109 хвилин. Сценарій написав сам Герцоґ, оператором став його багаторічний співавтор Петер Цайтлінґер, музику створив Ернст Райсеґер, який працював із режисером ще над «Печерою забутих снів». За звук відповідав оскароносний Марк Манджіні. Прем'єру у Венеції Герцоґ обрав свідомо, відмовившись перед тим від Канн.

Для 83-річного режисера це повернення до ігрового кіно після «Family Romance, LLC» (2019) — стрічки, знятої в Японії за участю фірми, яка здає напрокат акторів на ролі родичів. Останніми роками Герцоґ працював переважно в документалістиці й писав прозу. Для сестер Мара спільна робота теж стала винятком: Кейт відома за серіалом «Картковий будинок» і «Фантастичною четвіркою», Руні — за «Дівчиною з татуюванням дракона» та «Керол», але за півтора десятиліття паралельних кар'єр вони жодного разу не з'являлися разом у кадрі.

Агентство Associated Press у своєму огляді фестивалю назвало стрічку «радше загадкою» — офіційних деталей до показу оприлюднили небагато, а перший фрагмент, оприлюднений улітку, показував лише сцену суду, де сестри дають свідчення в унісон. «Bucking Fastard» змагатиметься за «Золотого лева» разом із «Ink» Денні Бойла, документальною «NAZA» та ще двома десятками стрічок. Переможців журі під головуванням Меґґі Джилленгол оголосить 12 вересня.

Читати повністю на сайті-джерелі: The Associated Press